Українська бігунка Вікторія Шкурко виступила на чемпіонаті світу з бігу по шосе на дистанції 5 км. Для українки це був дебютний чемпіонат світу. Вона фінішувала з результатом 16:22 хв, посівши 36 місце.
Перемогу на цій дистанції здобула ефіопська атлетка Лікіна Амебеу – 14:41 хв, яка цього сезону також виграла фінал Діамантової ліги та Абсолютний чемпіонат світу.
“Срібло” дісталося кейніці Каролін Макенді Джітонга – 14:48 хв, а “бронза” – Розі Девіс, яка встановила рекорд Австралії – 14:50 хв.
Жорстка Атлетика поспілкувалася з Вікторією у мікс-зоні чемпіонату світу.
Як емоції після старту?
Розчарувалась, коли побачила час. 16:22 — це зовсім не швидко. Але маємо те, що маємо в нинішній ситуації.
Який був план перед стартом?
Я хотіла буквально на секунду хоча б покращити особистий, а так… трохи не так пішло.
А з якого моменту від плану мусила відступити?
Після, мабуть, другого кілометра. Вітер був з перших метрів, одразу зі старту. Плюс там потім гірочка почалася, але загалом темп падав. В принципі, я ніяк не могла ні за кого зачепитися, тому вже бігла як виходить.
Насправді у вас дуже крута форма по сезону. На стадіоні 15:44, по шосе 15:55 — гарні результати. Тут ми розуміємо: і дорога досить важка, і погодні умови не супер круті — не жарко, що класно, але з вітром трошечки занадто.
Ну так, без вітру було б краще. Якби цей старт був чуть-чуть раніше по датах, то, я думаю, змогла б показала кращий результат. Просто вже форму тримаю з початку року практично, тому важко знаходитися на одному високому рівні.
Це, мабуть, останній старт перед завершенням сезону?
Не знаю, хочу пробігти ще кілька шосейних стартів наприкінці чи в середині жовтня. Подивимося, що в Україні буде. Я чесно не можу сказати, тому що реєструєшся на якийсь забіг, а його скасовують у зв’язку з повітряними тривогами та обстрілами. Тому важко сказати, чи будуть ще якісь старти, але сподіваюсь, що будуть.
Чи відрізняється психологічно та по організації забіг на чемпіонаті світу?
Організація як на чемпіонаті Європи, все на вищому рівні. Мені єдине, що було незвично — я дивлюсь на людину, бачу, що це австралійка або дивишся — американці. І думаєш: ну, це ж я вже звикла до чемпіонату Європи, там таких країн немає. Тому якось незвично саме серед таких спортсменів. Але загалом все супер.
А коли стоїш на старті поруч із людьми, які лідери світового сезону, мають високі результати, це більше психологічно тисне чи, навпаки, тримає, що «давай, вали»?
Якби я розраховувала на перемогу, то тиснуло б, звісно. А так… це люди, які, бігають далеко попереду мене, на жаль. Тому хотілось би краще виступити, і я сподіваюсь, що на наступних змаганнях ці люди будуть дійсно для мене конкурентками. А так я поки не можу з ними на рівних змагатися.
І як висновок: що можна винести з позитиву, що сподобалось у сьогоднішньому бігу?
Насправді, я навіть не знаю. Просто перший чемпіонат світу. Дебютний. Та й усе.
Автор коментаря Ігор Глядчишин.
